Проект "НЕ МОВЧАТЬ ОБЕЛІСКИ"
Автор
Черкашина Людмила Миколаївна
класний керівник 6 класу
Гришинської ЗОШ І-ІІІ ступенів
Красноармійського району
Донецької області
Керівник проекту
Крихно Валентина Петрівна
З М І С Т
Вступ
Основна частина
Розділ І : Опис
проекту „Не мовчать обеліски”.
1.1 Загальний опис території, на якій
проводиться проект;
1.2 Технологічна карта проекту;
1.3 Моніторинг поточних і кінцевих результатів.
Розділ ІІ : Аналіз попередніх результатів роботи по
проекту:
2.1 Загальний опис досягнень;
2.2 Аналіз результатів та проблем.
Висновки
Коротка анотація проекту
В цьому році виповняється 85 років з
моменту заснування Красноармійського району. Керівництво району розробило низку
заходів, присвячених цій знаменній даті. Наше село – це яскрава сторінка
історії району. І тому виконкомом сільської ради теж розробляється свій план
участі у святкуванні ювілею. Зрозуміло, що заклади освіти, в тому числі і наша
школа, не залишаться осторонь цієї пам’ятної дати.
На базі Гришинської школи ми б хотіли
реалізувати проект „Не мовчать обеліски”.
Така робота дасть можливість не тільки прийняти участь у громадсько-активній роботі і долучитися до
вивчення історії рідного краю, а і допоможе у вирішенні основних питань навчально-виховного
процесу:
-
створенню
атмосфери для відповідальної і відкритої взаємодії, що означає заохочення учнів
задавати питання та шукати відповіді, відповідально співпрацювати з іншими для
пошуку знань;
-
застосуванню
таких форм організації навчання, які б сприяли розвиткові критичного і творчого
мислення та самостійного набуття знань, використанню ефективних методів проектної
діяльності для підвищення мотивації учнів до навчання;
-
формуванню життєвих цінностей: людяності, милосердя, шанобливого ставлення
до людей похилого віку;
-
вихованню патріотизму, формуванню якостей громадянина України;
-
розвитку життєвих компетентностей вихованців.
В ході реалізації проекту діти
матимуть можливість спілкуватися з ветеранами
і учасниками війни, співпрацювати з шкільним музеєм, приймати участь у конкурсах художньої творчості, у
походах і т.д.
ВСТУП
Не згояться у
нашім серці рани,
Бо всіх померлих
– не вернуть.
Життя цвіте, а
ті, що сплять в курганах,
Це – пам’ять
наша,
І ми говорим:
„Ні! Війні не буть!”
Сьогодні, – як ніколи гостро – стоїть
питання про необхідність об’єднати два вектори навчально-виховного процесу:
навчання і виховання. Давній філософ Аристотель колись казав: „Піклуючись лише
про розумовий розвиток дитини, забуваючи про розвиток її почуттів, ми йдемо не
вперед, а назад.” Майже через два тисячоліття Д.Менделєєв продовжив цю думку:
„Знання без виховання – це меч у руках божевільного.”
З кожним роком все далі від нас
спливає в історію травневий день 1945-го
року, який запав в душу кожного, як самий світлий день в житті. З якими
труднощами, стражданнями, втратами йшли люди до цього дня! Той, хто пережив
війну, ніколи не зможе про неї забути, незалежно від того, воював він в діючій
армії чи працював в тилу, чи був ще дитиною.
Народилося вже не одне покоління, яке
не знає війни. Але пам’ять про тих, хто не повернувся з поля бою, хто боронив
Батьківщину від фашизму, живе і житиме в
серцях. Естафета пам’яті не повинна перериватися.
На жаль, сьогоднішнє підростаюче
покоління досить часто має нестійкі, не до кінця сформовані інтереси і
схильності, у багатьох немає чітко визначених власних переконань і поглядів на
оточуюче їх життя, на соціальні явища, а головне бажання – весело проводити
час, насолоджуватися кожним днем. І саме тому деякі не соромляться знаходитись
на утриманні своїх батьків, шукають насолоду в алкоголі, наркотиках, в сексі
без кохання, в „тусовках”, не розуміючи, що справжнє задоволення від життя
можна отримати лише в результаті значимої цілеспрямованої діяльності. Не маючи
чітко сформованої системи цінностей, вони часто потрапляють в різноманітні
молодіжні угрупування злочинного чи навіть фашистського напрямків чи в якісь
релігійні секти.
Запропонований проект органічно вписується в навчально-виховну
систему школи. Він містить дослідницький, пошуковий творчий компоненти і
спрямований на формування системи цінностей, всебічне виховання особистості на
активній основі через цілеспрямовану діяльність, розвиток навичок співпраці і
ділового спілкування в колективі з урахуванням власних бажань, уподобань і
здібностей дитини та підготовку її до самостійного творчого життя.
Мета проекту: звернути увагу громади на односельців – учасників
Великої Вітчизняної війни; сприяти
неперервності естафети пам’яті, формуванню зацікавленості в пошуковій та
дослідницькій роботі; привернути увагу до стану меморіального комплексу
„Пам’яті загиблих героїв” з метою залучення коштів для його капітального
ремонту.
Завдання проекту:
-
Зібрати та проаналізувати свідчення учасників Великої Вітчизняної війни та
довести до відома громадськості правду про давно минулі події;
-
Надати посильну допомогу ветеранам та учасникам Великої Вітчизняної війни,
активізувати волонтерський рух;
-
Залучити громадськість до облаштування меморіального комплексу„Пам’яті
загиблих героїв”;
-
Поповнити експонати музею села Гришине документальними матеріалами;
-
Створити мультимедійну навчальну програму „Роки окупації в селі Гришине в
період Великої Вітчизняної війни.” для її подальшого використання на уроках
історії в нашій школі та школах району.
Гіпотеза для роботи: пройнятися
повагою до історичного минулого свого народу, забезпечити неперервність
естафети пам’яті, у тісній співпраці з громадськістю відремонтувати сільський
меморіал слави і на практиці переконатися в силі громади і своєї життєвої
позиції.
Основна частина
РОЗДІЛ І
1.1
Загальний опис території, на якій
проводиться проект.
Наше село розкинулося на
берегах степової річки Гришинки, що впадає в річку Бик – притоку Самари, і
знаходиться на відстані 5 кілометрів у
північно-західному напрямку від міста Красноармійська і 70 кілометрів від
обласного центру.
Більше трьохсот років тому
ці землі називали Диким полем. Та вже на початку XVIІІ століття, коли запорізькі козаки почали обживати лівобережні степи і
засновували подекуди невеличкі поселення-зимівники, в цій місцевості з’явилися
перші поселенці.
З другої половини XVIІІ століття після приєднання Криму до Росії,
почалося інтенсивне заселення цих земель. Росту села сприяло вигідне
розміщення, воно знаходилось на перетині торгівельних шляхів, що йшли з глибини
Російської імперії на південь – до моря. Стали з’являтися постоялі двори,
кузні. На самому високому місці в центрі
села щороку збирався величезний ярмарок. Так на вільних землях, в стороні від
маєтків поміщиків виросла слобода – Гришине.
Сьогодні в нашому селі
проживає близько 2200 чоловік. Є свій будинок культури, сільська амбулаторія і
аптека, дитячий садок та загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, де навчається близько двохсот
учнів. В центрі села поруч з школою розміщений меморіальний комплекс „Пам’яті
загиблих героїв”. Його було відкрито на місці старого пам’ятника Невідомому
солдату у 1983 році (додаток 4). З того часу наша школа неофіційно взяла над
ним шефство. Відтоді, як колгосп, що діяв на території сільської ради,
розпаювали, ми, по суті, залишились єдиними, хто систематично доглядає за цим
комплексом. Учні перекопують клумби, насаджують квіти, вирубують бур’яни,
виносять сміття. Та останнім часом виникла загроза руйнування цього комплексу.
Щороку навесні силами сільської ради тут проводиться „косметичний” ремонт, але
за літо все те, що намагались відновити, знову обсипається, оздоблювальна
плитка продовжує відпадати, руйнуються бордюри клумб, на гранітних плитах
повитиралися прізвища загиблих, бо 25
років без капітального ремонту – це строк не малий. Тротуарна плитка, якою
викладено територію комплексу, – це проблема, з якою знайомий, мабуть, кожен
корінний житель села. Якщо не йому самому, так його дітям чи внукам не раз
доводилось влітку вирубувати рослинність, яка виростає у проміжках між цими
плитами. Її вже намагалися знищити за допомогою гербіцидів, та після першого ж
дощу трава з’являється знову (додаток 5).
1.2 Опис етапів
реалізації проекту.
Проект „Не мовчать обеліски”, який
повинен, окрім вирішення навчально-виховних задач, привернути увагу громадськості
та керівництва району і області до стану сільського меморіального комплексу
„Пам’яті загиблих героїв” з метою залучення коштів для його капітального
ремонту, проводиться у шість етапів
силами Гришинської загальноосвітньої школи за підтримки керівництва сільської
ради та громадськості села з березня по травень 2008 року.
Ресурсна база проекту:
|
Матеріально-технічне забезпечення
|
|||||
|
№
|
Матеріально-технічні
складові
|
можливості забезпечення
|
|||
|
школа
|
батьки
|
Фінансування обл. бюджету, РДА та
спілка охорони пам’ятників
|
Спонсорська допомога та підтримка
сільради
|
||
|
1
|
Канцелярське приладдя
|
☺ є у наявності
|
☺ забезпечують батьки
|
|
|
|
2
|
комп’ютерне забезпечення
|
☺ є у наявності
|
|
|
|
|
3
|
Фото і відео апаратура
|
|
☺ нададуть у
тимчасове користування
|
|
|
|
4
|
Методична підтримка
|
☺ ініціативна група
|
|
|
|
|
5
|
Проведення консультацій
|
☺ керівник проекту
|
|
☺ спілка охорони
пам’ятників
|
☺ голова сільради
|
|
6
|
Людські ресурси
|
☺ вчителі та учні
|
|
|
☺ представники
громади
|
|
в тому
числі працівники організації, що буде виконувати ремонтні роботи
|
-
|
-
|
оплата праці
|
оплата праці
|
|
|
7
|
Знаряддя праці
|
☺ є у наявності
|
☺ є у наявності
|
|
|
|
8
|
Забезпечення транспортом
|
|
|
оплата
|
оплата
|
|
9
|
Матеріали, необхідні для ремонту
|
|
|
оплата
|
оплата
|
Кінцевою метою є ремонт меморіального
комплексу, що розташований на території сільської ради. Зміст, терміни, мета,
очікувані результати та обов’язки виконавців наведені у таблиці (додаток 1).
Також розроблені дидактичні і методичні матеріали до проекту (додаток 3).
1.3 Моніторинг поточних і кінцевих
результатів.
Моніторинг результатів з кожного етапу проводиться
з метою надання допомоги, залучення додаткових ресурсів, корекції термінів тощо.
Моніторинг здійснює координаційна рада, яка
створена на початку роботи над проектом. Зміст, терміни та форми проведення
моніторингу наводяться в таблиці (додаток
2).
РОЗДІЛ ІІ
Аналіз попередніх результатів роботи над
проектом.
2.1
Загальний опис досягнень:
Ідея реалізації проекту „Не мовчать обеліски” на
базі Гришинської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів села Гришине
Красноармійського району викликала живий інтерес не тільки в учителів та учнів
школи, а і у громадськості села. Проблеми, на яких наголошується у проекті, є
нагальними і потребують термінового розв’язання. З кожним роком у селі
залишається все менше учасників воєнних дій. Сьогодні в селі проживає всього
чотири ветерана війни: Глебський Василь Леонтійович, Воробйов Микола Мефодійович,
Дубинка Петро Якович і Проценко Катерина Максимівна. За останні три роки
померло 18 ветеранів Великої Вітчизняної
війни. Не дивлячись на це, в селі активно ведеться волонтерський рух. Школярі
відвідують не тільки ветеранів війни, а і самотніх людей похилого віку, надають
їм посильну допомогу. Не залишаються поза увагою і вчителі-пенсіонери, які
раніше працювали в школі.
Питання ремонту меморіального комплексу
неодноразово піднімалося на сесії сільської ради. Сільський голова висунула
клопотання перед адміністрацією району про надання необхідних коштів. Згідно
закону „Про охорону культурної спадщини” – охорона об’єктів культурної спадщини
є одним із пріоритетних завдань органів державної влади та органів місцевого самоврядування. З метою
створення умов для розвитку пам’ятникоохоронної сфери, забезпечення належного
рівня збереження та раціонального використання об’єктів культурної спадщини на
території району у 2006 році керівництвом районної адміністрації було
розглянуто питання про ремонт нашого меморіального комплексу і призначено
відповідальною методиста з охорони пам’ятників відділу культури і туризму
Красноармійсткої РДА Бондаренко Наталію Павлівну. У 2007 році було складено
кошторис (додаток 6) на ремонт
пам’ятника, який було направлено в обласне управління культури і туризму згідно
програми „Культурна спадщина (2006-2011 рр)”. Як і коли буде вирішено це
питання на рівні області, невідомо.
Реалізація проекту починається з 1 березня. Ми сподіваємося, що спільними
зусиллями ми зможемо виконати всі завдання, які передбачено цим проектом.
2.2
Аналіз результатів та проблем:
Всі заходи, заплановані в рамках проекту, окрім
ремонтних робіт меморіально комплексу, є цілком реальними і не мають жодних
перешкод для втілення їх в життя. Учні нашої школи, а особливо старшокласники,
добре знайомі з проблемами людей похилого віку, бо є учасниками волонтерського
руху, і тому з задоволенням погодились приймати участь у цьому проекті. Наш керівник гуртка з патріотичного виховання
і рада музею теж виявили живий інтерес до тих питань, що будуть вирішуватися:
уточнення списків ветеранів, збирання спогадів і створення сільської Книги
Пам’яті та ін. Нас цілком підтримує керівництво школи, вчителі, батьки,
громадськість. Єдиною проблемою залишається фінансування ремонтних робіт.
Висновки
Проблема збереження пам’яті про історичне минуле була
актуальною в усі часи і для всіх народів.
Навчально-виховний проект «Не мовчать обеліски» повинен відповісти на
питання: «Чи житиме у віках пам'ять про героїв Великої Вітчизняної війни» і ,
тим самим, розширити можливості процесу навчання і виховання в Гришинській
загальноосвітній школі. Безпосередня робота над проектом розпочнеться 1 березня
і триватиме до 31 травня.
Ми з моїми учнями
вивчили досвід проектної діяльності інших шкіл району та області. На
сьогоднішній день нами чітко сформульована мета і завдання проекту та складено
стратегічний план його реалізації. Цей проект:
1.
допоможе у
вирішенні проблем навчально-виховного процесу, покращенні його
результатів;
2.
дасть
можливість формувати навички ефективного спілкування, брати участь у житті
громади, розвивати ключові компетентності особистості;
3.
забезпечить
духовну єдність поколінь, сприятиме утвердженню принципів загальнолюдської
моралі, формуванню патріотичних почуттів.
В результаті реалізації проекту буде проведено ремонт сільського
меморіального комплексу „Пам’яті загиблих героїв”, створено мультимедійну навчальну програму для
використання її в навчально-виховному процесі. Крім того, буде зібрано спогади
наших односельчан, що були свідками війни, і систематизовано в Книгу Пам’яті. Результати попереднього опитування свідчать
про стовідсоткове схвалення громадою ідеї реалізації такого проекту.
Сподіваємося, що після виконання всіх запланованих заходів ми отримаємо високу
оцінку і з боку батьків, і з боку сільської громади.
Л І Т Е Р А Т У Р А
1. Бех У. Особистісно орієнтоване виховання: шляхи реалізації. – К.: «Рідна
школа», 1999 - № 12, 2000 - № 1
2. Гончарова-Горянська М. Соціальна компетентність і поняття, зміст, шляхи
формування в дослідженнях зарубіжних авторів. – Київ: «Рідна Школа», № 8-9,
2004
3. Гузеев В. В. Инновационные идеи в современном образовании:
Школьные технологии, 1997-№1 – с 3-11
4. Гузеев В. В. Исследовательские проекты в практике школы/ Бібліотека журналу
«Директор школи». – Київ: 1998- №7- с 110-127
5. Державна національна програма «Освіта». Україна ХХІ століття. – Київ:
«Райдуга», 1994
5. Концепція
12-річної середньої загальноосвітньої школи/ Бібліотека журналу «Директор
школи»,,. №1,2002
6. Національна
доктрина розвитку освіти України у ХХІ столітті. – “Освіта України” ,2001
7. Позакласний
час - плюс. Впровадження інтерактивних
методів виховання у практичну роботу школи/ Бібліотека журналу «Позакласний
час». – Київ: 2007 - № 10
8. Позакласний
час - плюс. Вчимося жити у
громадянському суспільстві/ Бібліотека журналу «Позакласний час». – Київ: 2006,
№3
9. Позакласний
час - плюс. Сільська школа. Особливості
організації виховного процесу/ Бібліотека журналу «Позакласний час». – Київ:
2006, №12
9. Развитие исследовательской деятельности учащихся.
Методический сборник. — М.: Народное образование, 2001 – с 272
10. Регіональна програма впровадження
компетентнісно орієнтованого підходу в ноавчально-виховний процес. – Донецьк:
Донецький обласний ІПО, 2004
11. Романовська М. Б. Метод проектів у виховному процесі. – Харків: Ранок,
2007
12. Сериков В. В.
Образование и личность. – М.: “Логос”, 1999
